Вирус лейкоза крупного рогатого скота был впервые обнаружен в образцах тканей рака груди людей. Ученые делают предположение: возможно, есть связь между контактом с этим вирусом и повышенным риском развития рака у человека, пишет meddaily.ru со ссылкой на News-medical.net.
Данный вирус поражает кровь и клетки молочных желез у скота. Он легко передается между животными, но вызывает реальное заболевание менее чем у 5% инфицированных. Долгое время считалось, что вирус не передается людям. Но последнее исследование говорит об обратном. Сотрудники Университета Калифорнии проанализировали ткани груди 239 женщин с и без рака груди.
Оказалось, более чем в 50% образцов женщин с раком груди присутствовала ДНК вируса. Специалисты подсчитали: наличие вируса повышало риск развития рака груди в три раза. Если вирус действительно вызывает рак, то сам подход к лечению онкологического заболевания придется изменить.
В принципе, ученые не в первый раз говорят о связи вирусов и рака. Например, гепатит В провоцирует рак печени, а вирус папилломы человека - анальный рак и рак шейки матки. Что касается вируса лейкоза крупного рогатого скота, то у экспертов есть несколько вопросов. К примеру, не очень понятно, каким образом люди вступили с ним в контакт. Возможно, они выпили не пастеризованное молоко или съели сырое мясо. Или же вирус пришел от других людей.
( подробнее )
Исследователи доказали, что размер тарелки влияет на количество употребляемой пищи даже в тех случаях, когда человек, как правило, следит за своей диетой, пишут Новости Израиля.
Читайте такжеАмериканские ученые назвали нездоровое питание самой распространенной в мире причиной ранней смерти
По мнению ученых, если связь между размером порции и количеством съедаемой пищи кажется очевидной, то зависимость от больших емкостей является тем фактором, который может быть относительно легко устранен. Это, в свою очередь, приведет к резкому сокращению потребляемой пищи.
( подробнее )
В исследовании приняли участие пять человек, которые регулярно бегали на большие дистанции, пишет med2.ru.
Читайте такжеТяжелые тренировки продлевают жизнь - ученые
Также к работе привлекли пятерых человек, тренировавшихся с утяжелениями, и пятерых, ведущих сидячий образ жизни. Оказалось, мышечные волокна в квадрицепсах первой группы быстрее активировались и испускали сигналы. Сама же связь мышц с мозгом позволяла первой группе меньше уставать. Ученые не знают, почему связь между мозгом и мышцами отличалась при различных типах физических упражнений. Но ясно точно: у мышечных волокон разных атлетов отличаются показатели активности. То есть имеются нейромеханические отличия в работе мышц.
Читайте такжеУченые придумали лекарство от лени
По мнению ученых, полученные данные также дают возможность сделать вывод: организм человека лучше приспосабливается к аэробным нагрузкам, чем к нагрузкам с отягощениями. Об этом говорит тот факт, что связь мышц и мозга была одинаковой и в группе, практиковавшей силовые тренировки, и в группе людей, которые вели сидячий образ жизни.
( подробнее )
Каждого из нас окружает "облако" из микробов, и состав этого "облака" у всех свой, пишет Здоровье.
Мы оставляем следы своихбактерий повсюду — даже на тех предметах, к которым не прикасаемся. Это выявило исследование, недавноо публикованное в научном журнале PeerJ. Чтобы доказать это, использовали две идентичные комнаты, в каждой из которых стояли чашки Петри с питательной средой (в таких чашках обычно выращивают микроорганизмы). В одну комнату приводили испытуемых, в другую — нет. Через некоторое время анализировали, какие виды бактерий попали из воздуха в чашки Петри и размножились там. Оказалось, что в двух комнатах состав бактерий воздуха был различным. Кроме того, по составу микроорганизмов удалось различить почти всех участников эксперимента.
Читайте такжеЧастые путешествия повышают устойчивость к антибиотикам
Пока точно не известно, как велико "микробное облако", окружающее человека. Есть предположение, что оно распространяется примерно на 90 см от поверхности тела. Такое расстояние находится в рамках личного пространства индивидуума. Оно нарушается в людных местах, например, в метро. Получается, даже не трогая человека, вы можете получить его микроорганизмы. Впрочем, это не обязательно плохо.
( подробнее )
Новое исследование с анализом данных от 257 добровольцев показывает, что это не так, пишет Здоровье.
Для исследования, опубликованного в журнале Epilepsia, учёные проанализировали медицинские истории 257 подростков, у которых эпилепсия проявлялась в детстве, и 134 их здоровых братьев и сестёр в качестве контрольной групп. Никакой связи между детской эпилепсией и психиатрическими заболеваниями и суицидальным поведением не нашли.
Читайте такжеАутизм у девочек выявляют позже, чем у мальчиков
Конечно, у такого исследования (первого в своём роде) есть свои минусы. Во-первых, число испытуемых не так уж велико, и связь могла просто не проявиться. Во-вторых, вероятность психиатрических заболеваний может зависеть от силы проявления симптомов эпилепсии, а последнюю могли не везде учесть.
( подробнее )
Раніше наша поява на світ була цілком зрозумілою. Тато зустрів маму, вони гарно провели час, і з крихітної заплідненої яйцеклітини з'явилися ви, хвицаючись і вередуючи, пише BBCUkrainian.com. Отже, ви – це наполовину матір, наполовину батько, і на 100% – ви самі.
Ця проста історія останнім часом значно ускладнилася. Окрім генів батьків, ваш організм також складається з мозаїки вірусів і бактерій, а можливо, і генетичного матеріалу інших людей.
Особливо якщо ви маєте близнюка, вірогідність того, що в вашому тілі та мозку присутні частки організму брата чи сестри, дуже велика. Ще більше дивує той факт, що вони можуть впливати на ваші вчинки і поведінку.
"Людина не є цілісним організмом, вона є радше суперорганізмом, – каже Пітер Крамер з Університету Падуї. – Велика кількість організмів людського і нелюдського походження змагається за владу всередині нас".
У співавторстві з дослідницею Паолою Брессан він нещодавно опублікував статтю в журналі Perspectives in Psychological Science ("Перспективи психологічної науки"), в якій закликав психологів і психіатрів звернути увагу на вплив цих факторів на поведінку людей.
Цей факт, звичайно, може непокоїти, але вже давно відомо, що наше тіло є сумішшю безлічі різних організмів. Мікроби в кишечнику виробляють нейромедіатори, які змінюють ваш настрій. Деякі науковці навіть припускають, що мікроби впливають на апетит людини, змушуючи її жадати їхню улюблену їжу.
Паразит під назвою токсоплазма може навіть призвести до смерті. Дослідження довели, що ці найпростіші можуть впливати на поведінку людини або тварини. Так, заражені щури припиняли боятися кішок і самі шукали зустрічі з ними, бо організм кішки має найбільш сприятливі умови для розмноження паразита.
Що ж до людей - дослідження довели взаємозв'язок інфекції і певних рис поведінки: схильності ризикувати, збільшення шансів шизофренії або суїцидальної депресії.
Попри те, що токсоплазма може сприяти таким важким психічним хворобам, нею заражено близько третини м'яса, яке зараз виробляється в Великій Британії.
"Ми мусимо зупинити це", – каже доктор Крамер.
Читайте такожБританські вчені просять дозволити їм змінювати гени в ембріонах людини
Отже, стає зрозумілим, що наші дії далеко не завжди належать нам самим. Лише наведеного достатньо для того, щоб почати сумніватися у власній ідентичності. Втім, питання впливу на нас інших організмів стає дедалі більш моторошним, коли ви усвідомите, що не лише крихітні мікроби можуть керувати вашим розумом, а й інші люди теж.
Найбільш очевидним прикладом є сіамські близнюки зі спільним мозком, каже Пітер Крамер, але й у менш екстремальних випадках звичайні близнюки можуть також поділяти органи, не усвідомлюючи цього.
На ранньому етапі розвитку клітини можуть передаватися від одного ембріона до іншого. Якщо раніше це вважалося рідкісним явищем, зараз ми знаємо, що це поширений випадок. Близько 8% неідентичних близнюків і 21% трійнят мають не одну, а дві групи крові: одна виробляється з їхніх власних клітин, інша – з "чужих" клітин близнюка.
Інакше кажучи, вони є химерами, тобто злиттям двох організмів. Такий процес може відбутися в багатьох органах, зокрема в головному мозку.
"Химерний" мозок може мати серйозні наслідки. Наприклад, відомо, що розташування різних відділів мозку має вирішальне значення для його функцій. Проте присутність чужорідної тканини, якою керують різні гени з різними програмами, може спричинити справжній безлад у складній конструкції мозку.
Читайте такожЗМІ: Вчені розповіли про втрату ДНК по мірі еволюції людини
Це пояснює, між іншим, чому серед близнюків частіше трапляються шульги. Можливо, клітини іншої людини впливають на зазвичай просту організацію взаємодії між правою та лівою півкулями.
Навіть якщо ви ніколи не мали близнюка, чужорідні клітини можуть потрапити до вашого організму багатьма іншими способами. Можливо, в утробі вашої матері від початку були два ембріони, які під час раннього розвитку злилися в один.
Оскільки це відбувається на дуже ранньому етапі, "чужі" клітини потрапляють у тканини організму і нормально розвиваються, але при цьому несуть генетичну програму іншої людини.
"Ззовні ви виглядаєте як одна людина, але всередині маєте клітини іншої людини. Отже, з точки зору функціонування організму, вас двоє", пояснює доктор Крамер.
Науці відомий випадок, коли вкрай здивованій жінці повідомили, що вона не є біологічною матір'ю двох своїх дітей (див. історію "Брати від іншої матері" наприкінці статті). В іншому випадку клітини вашого старшого брата або сестри можуть залишатися в тілі матері і потрапити у ваш організм під час зачаття.
Як би це не відбувалося, очевидно, що тканина іншої людини може спричинити цілком несподіваний розвиток мозку, каже Лі Нельсон з Університету Вашингтона. Зараз дослідниця вивчає можливість імплантації клітин матері в мозок дитини. "Різниця в кількості, типі або етапі розвитку, на якому чужорідні клітини потрапили в організм, можуть спричиняти різні аномалії", – каже вона.
Лі Нельсон виявила, що навіть у дорослому віці ви не захищені від вторгнення клітин іншої людини. Кілька років тому науковець разом із Вільямом Чаном з Університету Альберти в Едмонтоні провела скринінг мозкової тканини жінок на наявність в їхньому геномі Y-хромосоми.
Близько 63% досліджуваного матеріалу приховували чоловічі клітини. "Ми не тільки довели присутність чоловічої ДНК у мозку жінок, але й виявили її у різних відділах мозку", – каже Вільям Чан.
Одне з логічних пояснень – вони потрапили туди від дитини. Якимось чином під час вагітності стовбурові клітини сина жінки пройшли крізь плаценту і потрапили до її мозку. Дивним чином присутність чоловічих клітин зменшує імовірність розвитку хвороби Альцгеймера. Хоча наукових пояснень цього науковці поки що не мають.
А деякі дослідники навіть почали замислюватися, чи можуть ці клітини впливати на думки матері під час вагітності.
Очевидно, наші знання про "суперорганізм" людини поки що залишаються в зародковому стані. Існує більше запитань, ніж відповідей. Але що насправді намагаються зробити науковці - так це показати психологам і психіатрам, що не можливо зрозуміти людську поведінку, аналізуючи лише одне з її "я".
"У кінцевому рахунку, ми маємо зрозуміти всіх індивідів всередині нас, щоби зрозуміти "свою" поведінку", – каже Пітер Крамер.
Насправді, ми не мусимо вороже ставитися до цих "загарбників". Зрештою, вони зробили нас тими, ким ми є сьогодні. "Думаю, тепер ясно, що наші природні прибульці залишаться з нами надовго, добре це чи ні, – каже Лі Нельсон. – Але я впевнена, що позитивні наслідки все ж таки переважають".
Жінка випадково народила дитину свого близнюка
Тест на батьківство, який зробила Лідія Ферчайлд, не передрікав нічого надзвичайного. Жінка мала довести, що батько двох її синів був тією самою людиною, яку вона і вказала. Втім, коли результати тесту повернулися, материнство самої Лідії раптом опинилося під сумнівом – у клітинах дітей не знайшли жодних слідів її ДНК.
Спочатку суд звинуватив жінку в нелегальному сурогатному материнстві з метою отримати пільги.
На щастя, приблизно в той же час науковий світ дізнався про схожий випадок, в якому жінка, здавалося, не була біологічною матір’ю двох із трьох своїх дітей. Це дивне явище пояснили тим, що вона насправді була химерою, тобто два ембріони в утробі її матері злилися в одне тіло на ранній стадії розвитку. Будучи творінням двох різних генетичних програм, деякі з її яйцеклітин мали геном, який відрізнявся від її власного.
Звичайно, це відкриття змусило пані Ферчайльд замислитися над тим, хто вона є насправді. "Найважче було пояснити це моїм синам. Я відчувала, що не передала їм частину себе, – пише жінка на сайті Jezebel. – Я хвилювалася, чи вважатимуть вони мене своєю справжньою матір'ю, адже я не передала їм свої гени".
Люди, которые предпочитают пить вино, реже сталкиваются с остеоартритом коленного сустава, в отличие от любителей пива. Последние, как раз, склонны к развитию артрита, пишет meddaily.ru со ссылкой на The Daily Mail со ссылкой на научную работу Университета Ноттингема.
Специалисты исследовали привычки 2000 мужчин и женщин в возрасте 45-86 лет. У людей был артрит коленного или бедренного сустава. Их сравнили с контрольной группой в 1000 здоровых человек. По сравнению с непьющими людьми, добровольцы, выпивавшие по 20 или более единиц эля в неделю, на 93% чаще сталкивались с поражением коленного сустава. Также они в два раза чаще имели проблемы с бедренным суставом.
А вот люди, пившие по 6 бокалов вина в неделю, на 44% реже страдали от артрита коленного сустава. Между тем, люди, выпивавшие минимум 7 бокалов, снижали, тем самым, риск более чем вдвое. Есть теория: в вине содержатся антиоксиданты-полифенолы. И они спасают от воспаления. В свою очередь, пиво повышает уровень мочевой кислоты, губительной для суставов.
( подробнее )
В ходе исследования, продолжавшегося пять лет, у участниц опытов, ежедневно добавлявших в пищу 4 столовых ложки оливкового масла, в два раза реже был диагностирован рак груди, чем у женщин, сидевших на диете с низким количеством жиров, пишут Новости Израиля, ссылаясь на сайт Business Day.
Читайте такжеКак определить, чего не хватает организму
Более ранние исследования показали, что средиземноморская диета полезна для почек, а также снижает риск заболеваний у людей, страдающих ожирением.
( подробнее )
Как пишет Reuters, стоимость полного секвенирования для клиентов страховой компании Discovery Ltd составит всего 250 долларов.
Читайте такжеБританские ученые просят разрешить им менять гены в эмбрионах человекаВентер подчеркнул, что всего 15 лет назад расшифровка генома одного человека стоила около 150 тыс. долларов, пишет Ремедиум. Теперь Human Longevity устанавливает самые низкие расценки на подобные исследования. «Наша цель – сделать секвенирование генома доступных для большей части населения», - отметил Вентер.
По условиям достигнутого соглашения, Human Longevity сможет использовать в своих интересах деидентифицированные результаты секвенирования экзома клиентов Discovery Ltd.
Читайте такжеФранцузские ученые вырастили человеческие сперматозоиды in vitro
Секвенирование экзома - расшифровка всех белок-кодирующих генов в геноме. У человека насчитывается около 180 тыс. экзонов, что составляет примерно 1-2% от размера генома, однако мутации в этой части генома могут иметь наиболее более тяжелые последствия. Секвенирование экзома позволяет обнаружить генетические изменения, приводящие к возникновению различных заболеваний.
Среднерыночная цена на секвенирование экзома в настоящее время составляет 400-1500 тыс. долларов, расходы на расшифровку результатов оплачиваются обычно отдельно.
( подробнее )