<< назад

Консультпункт

Чи правильно вживають термін "керівництво" в нормативних документах та в технічної документації.

     Де-ні-де можна побачити нормативні документи (НД) та технічну документацію (ТД), яку розробники назвали "керівництво по експлуатації", "керівництво по ремонту", "керівництво користувача" тощо, що є дослівними перекладами російських назв ("руководство по эксплуатации", "руководство по ремонту", "руководство пользователя") без урахування правил слововживання в українській мові. При цьому автори таких назв посилаються на словник [1, с. 535], згідно з яким

Керівництво 1. Дія за знач. керувати 2; керування.
2. Те, чим керуються.
3. збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо.

     Розберемо використання в НД та ТД кожного з трьох значень.

     1. Перше тлумачення, вочевидь, успадковане з виданого за радянських часів [2], суперечить рекомендаціям посібників з культури мови [3, с. 103; 4, с. 260; 5, с. 148], які радять чітко розрізняти спільнокореневі слова керівництво та керування:

Керівництво Керування
1. Переважно характер діяльності людини або групи людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певних осіб або колективу; загальне відання художньо-виконавчою діяльністю інструментального ансамблю або вокального колективу тощо: колективне керівництво, методичне керівництво та координація діяльності, наукове керівництво аспірантами, оркестр під керівництвом.
2. Керівний склад якоїсь установи, організації тощо: керівництво інституту		 спрямування руху, ходу, роботи чогось за допомогою керма та інших пристроїв; регулювання, спрямування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних рамках, межах; керівна дія в межах системи, структури, до яких входить керований об'єкт; безпосередньо диригування оркестром, хором: керування автомобілем, керування польотом, керування підприємством, керування промисловістю, керування ансамблем, керування аспірантами, керування оркестром.

     Отже, коли йдеться про загальну назву постійної (тривалої) керівної діяльності вживають термін керівництво: дисертація виконана під керівництвом професора ..., оркестр працює під керівництвом заслуженого діяча мистецтв ..., тобто ці особи були науковим керівником дисертанта і художнім керівником оркестру відповідно. А коли йдеться про конкретні керівні дії, то треба вживати термін керування: дисертант виконав певний експеримент під керуванням викладача, твір виконав оркестр під керуванням диригента.

     Тому, в [6, п. 31] правильно введено термін керування якістю програмного засобу (рос. руководство качеством программного средства, англ. software quality management). А визначення з [7, п. 4.1.3.4, 4.2.13], на нашу думку, є помилковими. Пропонуємо виправити їх так:

Термін Визначення поняття
згідно з [7] Пропозиція
комунікаційна система Система для керівництва процесами комунікації Система керування процесами комунікації
інформатика Галузь знання, що досліджує функції, структуру та розповсюдження інформації, а також керівництво інформаційними системами Галузь знання, що досліджує функції, структуру та поширення інформації, а також керування інформаційними системами

     2. Те, чим керуються, українська мова позначає іншими словами (настанова, інструкція, директива, указівки / вказівка), які доречи теж зафіксовано в [1, с. 192, 297, 449, 737]. З наведених там тлумачень можна зробити висновок, що в повсякденній мові їх можна вважати синонімами. Хоча між ними є певна поняттєва відмінність [8], яку використовують в нормативних документах. Так, в НД зі стандартизації широко вживають термін настанова, яким позначають НД, що рекомендує практичні способи чи методи проектування, виготовляння, монтування, експлуатування або утилізування конструкцій, виробів чи устатковання. У цьому значенні також вживають терміни правила, звід правил, кодекс усталеної практики [9, п. 5.5]. Для таких документів національного рівня встановлено спеціальний індекс "ДСТУ-Н" [10, п. 8.2].

     Правильно вжито термін настанова в багатьох національних стандартах, наприклад:

Український термін і джерело Іншомовні відповідники і джерело
Нормативи трудомісткості та вартість робіт із стандартизації. Настанова [11, назва] Нормативы трудоемкости и стоимость работ по стандартизации. Руководство Standards of laborius аnd cost of works by standardization. Guide [11, назва]
настанова з якості [12, п. 3.7.4] руководство по качеству quality manual [12, п. 3.7.4]
вимоги та настанови щодо застосування [13, назва] требования и руководящие указания по применению; requirements with guidance for use [13, назва]
настанови щодо програм якості [14, назва] руководящие указания по программам качества guidelines for quality plans [14, назва]
настанова щодо експлуатування [15, п. 7.20] руководство по эксплуатации [16, п. 4.2.1]
загальна настанова щодо ремонтування [15, п. 7.26] общее руководство по ремонту [17, п. 6.1.2]
настанова щодо капітального ремонтування [15, п. 7.27] руководство по капитальному ремонту [17, п. 7.1.1]
настанова щодо середнього ремонтування [15, п. 7.27] руководство по среднему ремонту [17, п. 7.1.1]

     Тобто в назвах і текстах нормативних документів треба вживати термін настанова, який в російськомовних документах відповідає термінам руководство та руководящие указания, а в англомовних - guide, guidance, guidelines. Тому документи міжнародних організацій зі стандартизації, що мають позначку ISO/IEC Guide, українською називають настанови ISO/IEC [18, вступ].

     Російську назву практическое руководство зазвичай подають як практичний порадник [19, п. 12.18].

     Виходячи з вищевикладеного, програмні документи треба називати так:

Український термін Іншомовні відповідники і джерело
настанова програмістові руководство программиста programmer's guide [20, назва]
настанова системному програмістові руководство системного программиста system programmer's guide [21, назва]
настанова операторові руководство оператора operation's guide [22, назва]
настанова з технічного обслуговування руководство по техническому обслуживанию maintenance manual [23, назва]
настанова користувачеві руководство пользователя [24, табл. 2] user's manual; user's guide

     Ні в якому разі не можна НД називати керівництвом. На щастя, на національному рівні такі приклади помилок трапляються поодиноко. У каталозі [25] ми знайшли лише два такі стандарти [26; 27], назви яких безумовно треба скоригувати. Але на рівні стандартів організацій маємо значно більше подібних прикладів. Крім того, часто-густо розробники допускають такі помилки в розділах "Нормативні посилання" та "Бібліографія", перекладаючи згідно з [28, п. 4.8.3] українською назви російськомовних або англомовних НД.

     3. У значенні "керівний склад якоїсь організації" термін керівництво в НД вживають цілком правильно:

     найвище керівництво (англ. top management) - особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації на найвищому рівні. [12, п. 3.2.7]

     результати ... оформлюють актом, який затверджує керівництво підприємства-виробника [29, п. 3.5.10].

     Іноді можна побачити кальки з англійської - топ-менеджмент організації, топ-менеджери. Але в НД заборонено вживати іншомовні слова та терміни за наявності українських [28, п. 5.1.5]. Тому таку практику треба визнати хибною.

     Висновки та пропозиції

     Розробляючи НД та ТД, треба зважати на правила слововживання в українській мові й уникати таких прикрих помилок:

     1) коли йдеться про загальну назву постійної (тривалої) керівної діяльності вживають термін керівництво, а коли йдеться про конкретні керівні дії, то треба вживати термін керування;

     2) у назвах і текстах нормативних документів треба вживати термін настанова, який в російськомовних документах відповідає термінам руководство та руководящие указания, а в англомовних - guide, guidance, guidelines. У цьому значенні не можна вживати український термін керівництво і тому треба скоригувати назви [26; 27] та стандартів організацій, які містять таку помилку;

     3) керівний склад якоїсь організації в НД треба позначати українським терміном найвище керівництво і не вживати кальку з англійської топ-менеджмент.

     Література:
  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
  2. Словник української мови: В 11-ти т. / Ред. кол. І. К. Білодід та ін. - К.: Наук. думка, 1970-1980
  3. Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо? - К.: Освіта, 1997. - 240 с.
  4. Тугаєнко-Сєряк С. М. Довідник службовця. - К.: А.С.К., 2000. - 416 с.
  5. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. - К.: Рідна мова, 2000. - 351 с.
  6. ДСТУ 2844-94 Програмні засоби ЕОМ. Забезпечення якості. Терміни та визначення
  7. ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення
  8. Словники України - інтегрована лексикографічна система: парадигма, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія // Національна академія наук України, Український мовно-інформаційний фонд, 2001 (на CD-носії)
  9. ДСТУ 1.1:2001 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять
  10. ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення
  11. ДСТУ 4054-2001 Нормативи трудомісткості та вартість робіт із стандартизації. Настанова
  12. ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник
  13. ДСТУ ISO 14001:2006 Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування (ІSO 14001:2004, ІDТ)
  14. ДСТУ 3815-98 (ISO 10005:1995(E)) Управління якістю. Настанови щодо програм якості
  15. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять
  16. ГОСТ 2.601-95 Единая система конструкторской документации. Эксплуатационные документы
  17. ГОСТ 2.602-95 Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы
  18. ДСТУ 1.7:2001 Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів. (ISO/IEC Guide 21:1999, NEQ) (перевидання зі зміною № 1)
  19. ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення
  20. ГОСТ 19.504-79 Единая система программной документации. Руководство программиста. Требования к содержанию и оформлению
  21. ГОСТ 19.503-79 Единая система программной документации. Руководство системного программиста. Требования к содержанию и оформлению
  22. ГОСТ 19.505-79 Единая система программной документации. Руководство оператора. Требования к содержанию и оформлению
  23. ГОСТ 19.508-79 Единая система программной документации. Руководство по техническому обслуживанию. Требования к содержанию и оформлению
  24. ГОСТ 34.201-89 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем
  25. Каталог нормативних документів - 2006 (станом на 01.01.2006 р.). У 2-х томах - К.: ДП "УкрНДНЦ", 2006. - Т. 1 - 327 с., Т. 2 - 452 с.
  26. ДСТУ 2767-94 (ГОСТ 30221-97) (IEC 60905:1987) Керівництво з навантаження силових сухих трансформаторів
  27. ДСТУ 3463-96 (ГОСТ 14209-97) (IEC 60354:1991) Керівництво з навантаження силових масляних трансформаторів
  28. ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ)
  29. ДСТУ 3607-97 Лічильники газу побутові. Правила приймання та методи випробувань

© Гінзбург М. Д.

     Скорочений варіант консультації передано до друку на шпальти журналу в рубрику

Термінологічні поради

Чи правильно вживають термін "керівництво" в нормативних документах та в технічної документації // Стандартизація, сертифікація, якість, 2007. - № 4 - С. 33-35.